ПРОФЕСІЮ “ЛІКАР-ХІРУРГ-ДЕРМАТОЛОГ” ВНЕСЕНО ДО НАЦІОНАЛЬНОГО КЛАСИФІКАТОРА ПРОФЕСІЙ

Link

ПРОФЕСІЮ “ЛІКАР-ХІРУРГ-ДЕРМАТОЛОГ” ВНЕСЕНО ДО НАЦІОНАЛЬНОГО КЛАСИФІКАТОРА ПРОФЕСІЙ

Наказом Міністерства економіки України від 25 жовтня 2021 р. № 810-21 внесено зміни до національного класифікатора професій ДК 003:2010, зокрема, унесено професію “Лікар-хірург-дерматолог”. Докладніше за посиланням.

IV(XI) з’їзд УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ЛІКАРІВ-ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІВ І КОСМЕТОЛОГІВ

IV(XI) з’їзд УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ЛІКАРІВ-ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІВ І КОСМЕТОЛОГІВ

ПРОГРАМА З’ЇЗДУ

РЕЄСТРАЦІЯ

У КИЄВІ ВІДБУВСЯ С КОНГРЕС – НАЙБІЛЬШИЙ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ ДЕРМАТОКОСМЕТОЛОГІЧНИЙ ЗАХІД

Link

У КИЄВІ ВІДБУВСЯ С КОНГРЕС – НАЙБІЛЬШИЙ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ ДЕРМАТОКОСМЕТОЛОГІЧНИЙ ЗАХІД
10-11 жовтня в Києві вже втретє відбувся найбільший в Східній Європі профільний захід в дерматокосметології С Конгрес.
В цьому конгресі взяло участь 1933 учасники, абсолютна більшість з яких документально підтвердила, що вони лікарі та 96 лекторів. Наукова програма проходила в чотирьох залах, а паралельно з нею була виставка на 2000 м2, де прийняло участь 66 компаній. Рівень наукової програми заходу повністю відповідав рівню міжнародних заходів, що проходять в Європі, а серед лекторів були такі легенди світової дерматології, як Торелло Лотті, Неллі Конніков, Лалі Мекокішвілі, Патрік Трейсі (дерматолог, що свого часу лікував Майкла Джексона). Дуже приємно, що одним з членів Наглядової наукової ради конгресу є Туркевич О.Ю., а УАЛДВК була одним з наукових партнерів заходу. До речі – серед делегатів було 237 членів УАЛДВК, а також члени УАЛДВК були лекторами на конгресі. Вважаємо, що така співпраця приведе до більш швидкого визнання на рівні відповідних інстанцій косметології, як повноцінної частини дерматології.

ОФІЦІЙНО

Link

ОФІЦІЙНО. ЩОДО ПОГОДЖЕННЯ ТИМЧАСОВОГО ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ВІЦЕПРЕЗИДЕНТА УАЛДВК

ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ НАМН УКРАЇНИ

Link

ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ НАМН УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 р. відбулося засідання Президії Національної академії медичних наук України, на якому було урочисто вручено дипломи, а також посвідчення дійсних членів (академіків) НАМН України та членів-кореспондентів НАМН України, які були обрані під час Загальних зборів відділення теоретичної та профілактичної медицини НАМН України, відділення клінічної медицини НАМН України та Загальних зборів НАМН України 16 вересня 2021 року.

УПЕРШЕ ВЧЕНОГО-ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГА ОБРАНО ДО СКЛАДУ НАМН УКРАЇНИ

Link

УПЕРШЕ ВЧЕНОГО-ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГА ОБРАНО ДО СКЛАДУ НАМН УКРАЇНИ
16 вересня 2021 року відбулися Загальні збори відділення теоретичної та профілактичної медицини НАМН України, відділення клінічної медицини НАМН України та Загальні збори НАМН України.

 За результатами таємного голосування на Загальних зборах Національної академії медичних наук України президента УАЛДВК, завідувача кафедри дерматології та венерології з курсом косметології НМУ імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора, Заслуженого лікаря України Віктора Івановича Степаненка було обрано у члени-кореспонденти НАМН України за спеціальністю «Дерматологія і венерологія» (відділення клінічної медицини).

 

 

Щиро вітаємо з цим високим науковим визнанням та бажаємо подальших професійних, творчих та наукових успіхів, здоров’я та наснаги!

Президія УАЛДВК

УРЯД ОНОВИВ СИСТЕМУ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ МЕДИКІВ

Link

УРЯД ОНОВИВ СИСТЕМУ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ МЕДИКІВ

Міністерство охорони здоров’я забезпечило внесення змін до наявної моделі безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я. Були враховані пропозиції медичної спільноти, а також розширено категорії працівників, що мають право на сучасний безперервний професійний розвиток (далі – БПР).

Відповідну постанову «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» прийняли на засіданні Уряду.

«Мета постанови – закріпити успішну світову практику розвитку медиків, що розпочалася в Україні з 2018 року, вдосконалити її для формування системної та комплексної моделі навчання. БПР передбачає постійний розвиток працівників сфери охорони здоров’я для надання якісної медичної допомоги. Ця система має бути зручною для користування та зрозумілою для лікарів», – заявив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Він додав, що вказана постанова – це результат комунікації із медичною спільнотою, а сам документ розроблений з урахуванням їхнього зворотного зв’язку.

Зокрема, постановою передбачено:

визначення та перелік заходів БПР; вимоги до заходів, за які нараховуються бали БПР; форми, у яких вони можуть проводитись (обов’язкова особиста участь, дистанційна участь, дистанційна участь в режимі реального часу тощо);

вимоги до провайдерів безперервного професійного розвитку;

внесення заходів та провайдерів до електронної системи БПР, створення державного підприємства МОЗ, що виконуватиме функції адміністратора електронної системи.

«Ми чітко визначаємо поняття заходів безперервного професійного розвитку та вимоги до заходів, за які нараховуватимуться бали БПР. Всі заходи та провайдери за умов відповідності вимогам, будуть вноситись до електронної системи, а працівники зможуть перевірити, чи дійсно той чи інший курс є корисним та передбачає нарахування балів БПР», – пояснює директор Директорату медичних кадрів, освіти та науки МОЗ Тетяна Орабіна.

Постанова Уряду набуде чинності з 1 січня 2022 року, а для фармацевтів та медичних сестер – з 2023 року.

Урядовий портал

Link

Памяті професора Маврова Геннадія Івановича
21 липня 2021 року передчасно пішов у вічність Мавров Геннадій Іванович – доктор медичних наук, професор, завідувач відділу ІПСШ/ВІЛ ДУ „Інституту дерматології і венерології НАМН України, завідувач кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІД Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України
Г.І. Мавров народився 31 жовтня 1959 р. в місті Жданов (нині Маріуполь), Донецької області. У 1977-1983 рр. навчався в Харківському медичному інституті, де й почав свою наукову діяльність в 1980 р. у Студентському Науковому Товаристві під керівництвом професора Б.А. Задорожного та був залишений на кафедрі шкірних та венеричних хвороб для науково-педагогічної роботи, де навчався у клінічній ординатурі в 1983-1985 рр. У 1985 році Г.І. Мавров був обраний на посаду асистента кафедри, де пропрацював до 1993 року.
У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Виявлення хламідійної інфекції за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу», у 1996 році – докторську дисертацію «Репродуктивна функція у хворих на хламідіоз та мікоплазмоз : оцінка стану. лікування та профілактика порушень».
З 1996 по 2009 рік Г.І. Мавров працював на посаді завідувача відділення венерології Інституту дерматології та венерології Національної Академії медичних наук України. У 2009-2012 рр. – директор цього інституту. З 2012 року очолював відділ ІПСШ / ВІЛ.
Він активно займався дослідженнями в області інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Наукові досягнення пов’язані з вивченням сифілісу, хламідіозу, трихомонозу, герпесу, а також ВІЛ-інфекції.
З 2009 р. Г.І. Мавров був завідувачем кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІД Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, де підготував велику кількість спеціалістів в різних галузях дерматовенерології.
Г.І. Мавров постійно брав участь у підготовці та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів: підготував 5 докторів та 15 кандидатів наук. Ним опубліковано понад 600 наукових робіт, у тому числі 4 монографії, 65 навчально – методичних посібників, 26 патентів України У 2008-2018 рр. представляв Україну в Міжнародному союзі проти ІПСШ – International Union against Sexually Transmitted Infections (IUSTI). Також професор Г.І. Мавров був віце-президентом Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів; членом Європейської Академії Дерматовенерології (EADV); членом Міжнародного Союзу проти інфекцій, що передаються статевим шляхом (IUSTI); членом спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» за спеціальністтю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби; членом редколегії ряду спеціалізованих фахових журналів України.
Світла пам’ять про Г.І.Маврова — лікаря-дерматовенеролога, науковця, педагога, громадського діяча — назавжди залишиться в серцях його учнів, колег та всіх, хто його знав.
Президія УАЛДВК

ЗАПРОВАДЖЕНО ПРОФЕСІЮ “ЛІКАР-ХІРУРГ-ДЕРМАТОЛОГ”

Link

ЗАПРОВАДЖЕНО ПРОФЕСІЮ “ЛІКАР-ХІРУРГ-ДЕРМАТОЛОГ”
Наказом МОЗ України №799 від 23.04.2021 внесено зміни до Довідника кваліфакаційних характеристик професій працівників випуск 78 “Охорона здоров’я”, яким додано  новий розділ 92 “Лікар-хірург-дерматолог”.
Вимоги до освіти – вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина», проходження інтернатури за фахом «Дерматовенерологія» з подальшою спеціалізацією «Хірургічна дерматологія».
Обов’язки лікаря-хірурга дерматолога включатимуть діагностику, консервативне і хірургічне лікування пацієнтів з новоутвореннями шкіри, її придатків, підшкірно-жирової та сполучної тканин і видимих слизових оболонок, включаючи видалення новоутворень за допомогою скальпеля, Мос-хірургію (включаючи метод повільної Мос-хіргії та кріостатну методику), дерматохірургічні методики з повною оцінкою країв резекції, панч-біопсію, бритвену-біопсію, радіохвильову хірургію, електрокоагуляцію, кріотерапію, лазерні методи, а також хіміо-, таргетну, імунотерапію та паліативний догляд з розробкою заходів реабілітації та профілактики; сучасні методи лікування ран, патологічних рубців, методи функціональної та косметичної корекції вад шкіри, хірургічні та консервативні методи лікування виразкових дефектів шкіри, хірургічні методи пересадки волосся; методи інтракорпоральної та екстракорпоральної детоксикації; методи алерген-специфічної імунотерапії та імунопрофілактики; основи раціонального харчування та принципи дієтотерапії; правила використання і призначення фізіотерапевтичних методів лікування, зокрема, фототерапії; показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування, вибору основного профілю курорту; основні засоби та методи медичної і соціальної реабілітації; профілактику шкірних захворювань; показання до проведення медико-генетичного консультування; основи корекційної, косметичної і естетичної дерматології (визначення естетичних недоліків шкіри, мікроігольная терапія, використання філерів і ботулотоксину, контурна пластика, апаратна епіляція, використання фізичних і хімічних агентів (хімічний пілінг, фотодинамічна терапія, ультрафіолетове випромінювання, лазери, імпульсний лазер на барвнику, кріотерапія), основні принципи косметичного догляду за шкірою, а також організацію косметологічної допомоги.

ЗМІНИ до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» ТУТ