КЛІТИНИ ШКІРИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ПОДОЛАТИ РАК

Link

КЛІТИНИ ШКІРИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ПОДОЛАТИ РАК

Ключову роль в імунній відповіді організму на чужорідні агенти, зокрема, ракові клітини, відіграють лімфоцити. Для їх активації потрібний специфічний антиген, презентований на поверхні антигенпрезентуючої клітини, наприклад, дендритної.

Вченим із Університету Лунду (Швеція) вперше вдалося перетворити клітини шкіри на дендритні клітини. Використання в імунотерапії раку власних клітин пацієнта значно зменшує ризик того, що вони будуть відторгнуті.

Для перепрограмування клітин шкіри вчені використали три фактори транскрипції – PU.1, IRF8, BATF3, які запустили програму диференціації дендритних клітин 1-го типу. Отримані дендритні клітини продукували прозапальні цитокіни та були здатні поглинати, процесувати та презентувати на поверхні антигени для розпізнавання Т-клітинами.

Процес перепрограмування клітин шкіри в імунні клітини був не тільки ефективним, а й швидким: мільйони дендритних клітин пацієнта вдалося отримати всього за дев’ять діб. Вчені також зазначають, що зможуть «скерувати» новостворені дендритні клітини на пошук конкретного, зокрема пухлинного, антигену.

Імунотерапія раку – відносно новий, але надзвичайно перспективний метод лікування онкологічних захворювань, який повертає імунній системі здатність знищувати ракові клітини.

* Rosa FF, Pires CF, Kurochkin I, Ferreira AG et al. Direct reprogramming of fibroblasts into antigen-presenting dendritic cells // Science Immunology, 2018, 3(30): eaau4292. DOI: 10.1126/sciimmunol.aau4292

За матеріалами сайту http://fp.com.ua

20 КВІТНЯ 2018 Р. – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ДІАГНОСТИКИ МЕЛАНОМИ

Link

20 КВІТНЯ 2018 Р. – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ДІАГНОСТИКИ МЕЛАНОМИ

Захворюваність на злоякісні новоутворення шкіри  є достатньо високою у всьому світі та в Україні зокрема. На особливу увагу заслуговують фотоспровоковані злоякісні пухлини шкіри, в першу чергу пігментні, зокрема меланома.

У 2008 р. було отримано підтвердження та Протокол про приєднання України до Всесвітньої програми «Євромеланома», до якої залучились понад 20 європейських країн. В Україні координатором Всесвітньої програми «Євромеланома» є д.мед.н.  Ольга Богомолець. У подальші роки (2009-2017 рр.) за ініціативи та партнерства Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (УАЛДВК), ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець»,  громадського об’єднання «Стоп меланома» відбувались Всеукраїнські дні діагностики меланоми.  Під час Всеукраїнських днів діагностики меланоми лікарі-дерматовенерологи державних дерматовенерологічних та онкологічних  закладів, кафедр дерматовенерології та онкології медичних ВУЗів України,  а також лікарі деяких приватних дерматовенерологічних закладів у всіх областях України та в м. Києві безоплатно проводили огляди пацієнтів на виявлення меланоми та інших злоякісних новоутворень шкіри. Загалом за попередні 9 років (2009-2017 рр.)  в рамках проведення Всеукраїнського дня меланоми в Україні  було оглянутом 305535 пацієнтів, серед яких було виявлено 954 випадки меланоми та 2708 випадків раку шкіри.

Розгорнута інформація про результати проведення Дня меланоми 2018

СТВОРЕНО ШТУЧНУ ШКІРУ, ЯКА ВІДЧУВАЄ ДОТИК

1548940СТВОРЕНО ШТУЧНУ ШКІРУ, ЯКА ВІДЧУВАЄ ДОТИК

Команда корейських і американських учених розробили “розумну” шкіру, що відчуває дотик, тиск, температуру і вологість. Прототип вже протестували на протезі руки. Згодом вчені сподіватися, що подібний протез, “заламінований” в електронну шкіру, буде пов’язаний з центральною нервовою системою пацієнтів і не сприйматиметься нею, як щось чужорідне. Основна частина нової шкіри складається з гнучкого прозорого силіконового матеріалу, що називається полідиметилсилоксан або ПДМС. Всередині знаходиться сітка з кремнієвих нанострічок, що генерує електрику при розтягуванні або стисненні.
Завдяки різниці електричних імпульсів забезпечується тактильний зворотний зв’язок. Кремнієві нанострічки також дозволяють відчувати температуру предметів. Датчики вологості складаються з конденсаторів. Принцип роботи заснований на фізичних законах: коли полімер, навколишній конденсатор, який  поглинає воду, волога змінює властивості полімеру відносно збереження заряду. Конденсатори вимірюють заряд, визначаючи тим самим рівень вологості навколишнього середовища. Такий протез повинен виконувати безліч складних операцій, таких як натискання клавіш, здатність тримати чашку з гарячим або холодним напоєм, визначення сухих і вологих поверхонь, рукостискання і т. д.
Читайте більше тут.

1548954

ДАНІ ДВОХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО АЛОПЕЦІЇ

Link

sn-hairthinning

Фото з сайту http://www.sciencemag.org/

ДАНІ ДВОХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО АЛОПЕЦІЇ

За результатами  двох експериментів, пов’язаних з вивченням причин, що призводять до облисіння, припускають, що випадіння волосся у літньому віці пов’язане зі старінням стовбурових клітин в волосяних фолікулах.

Учені з Нідерландів, США та Японії спостерігали за волосяним покривом мишей, які досягли 18 місяців. Саме в цьому віці у гризунів починає випадати шерсть. Хіроюкі Матсумура (Hiroyuki Matsumura) і його колеги виявили, що кількість волосяних фолікулів скоротилося, а самі фолікули стали набагато менші.

Вчені припустили, що дегенерація фолікулів може бути пов’язана з накопиченням в стовбурових клітинах, присутніх в волосяних цибулинах, пошкоджень ДНК. Дослідники виявили, що важливу роль в процесі формування волосяних фолікулів і їх функціонуванні відігравав ген COL17AL – він брав участь у регуляції роботи стовбурових клітин в фолікулі. У мишей, позбавлених цього гена, стовбурові клітини у волосяних цибулинах були відсутні.

Дослідницька група з Університету Колорадо (University of Colorado) під керівництвом Rui Yi (Рю І) з’ясувала, що для запуску процесу росту волосся також необхідна присутність гена Foxc1, що експресує транскрипційний фактор.

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ – 2016

Link

14589582_10153942536559103_1193101869991248154_o 960x540_345600

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ – 2016
Сьогодні професору Токійського технологічного інституту Йосінорі Осумі присуджено Нобелівську премію з фізіології / медицини за відкриття механізмів автофагії.

Термін “автофагія” походить від давньогрецьких φαγεῖν — поїдати та αὐτο — себе, що і пояснює процес перетравлення клітиною власних частин – органел та цитоплазми з допомогою лізосом. Автофагія потрібна для позбавлення від старих і пошкоджених частин, продукти розщеплення яких використовуються як цеглинки для побудови нових компонентів. Вона має велике значення для розвитку, бо руйнує не потрібні більше частини клітини.

Японського вченого нагородили за відкриття механізму, що дозволяє зрозуміти деякі фізіологічні процеси, наприклад, адаптацію до голодування чи реагування на інфекцію. Автофагія може активуватись в умовах голодування, даючи клітині можливість деякий час виживати без надходження поживних речовин. Отож, цей процес може бути використаний для боротьби з вірусами і бактеріями.

Прес-реліз: goo.gl/FaWMO8

Наукове обгрунтування: goo.gl/WTFf4P

ЗАПРОШУЄМО!

Link

Запрошуємо колег, які перебуватимуть у Києві, а хто з тієї чи іншої причини не зможе приєднатися очно, – мають можливість підключитися до онлайн-трансляції.12871445_1222671117744211_8530092160616739770_n

Онлайн-трансляція

ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ МОЖУТЬ АКТИВІЗУВАТИ РІСТ ВОЛОССЯ

Link

logo

ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ МОЖУТЬ АКТИВІЗУВАТИ РІСТ ВОЛОССЯ

Європейські дослідники встановили, що протизапальні препарати можуть активізувати ріст волосся. У ході експериментів на мишах вчені з Іспанського національного онкологічного дослідного Центру, Манчестерського і Мюнстерського університетів виявили, що у тварин, які отримують протизапальні препарати, починає відновлюватися пошкоджений волосяний покрив на тілі.
journal.pbio.1002002.g002

На фото піддослідні миші: зліва – група контролю, справа – після уведення клодронат-інкапсульованих ліпосом (CL-lipo), які,потрапивши в макрофаги, індукують їх апоптоз.

 

Результати дослідження опубліковані в журналі PLoS Biology.
У розвитку запальної реакції велику роль відіграють макрофаги – клітини імунної системи, здатні до активного захоплення і перетравлювання бактерій і загиблих клітин. Як з’ясували вчені, коли макрофаги, що оточують стовбурові клітини волосяних фолікулів, помирають в процесі життєдіяльності, відбувається виділення сигнальних молекул Wnts. Коли дослідники ввели мишам інгібітор Wnts, це, навпаки, уповільнило зростання шерсті у гризунів. Таким чином, молекули Wnts відіграють важливу роль у процесі активації росту волосся.
«Наше дослідження вказує на важливість макрофагів як регуляторів регенеративних процесів, що протікають в шкірі, що не пов’язане з їх первинною функцією фагоцитозу», – зазначили автори.
Дослідники впевнені, що більш глибоке розуміння механізму активації стовбурових клітин волосяних фолікулів макрофагами дозволить розробити нові технології відновлення волосся у людей, страждаючих облисінням.

Castellana D, Paus R, Perez-Moreno M (2014) Macrophages Contribute to the Cyclic Activation of Adult Hair Follicle Stem Cells. PLoS Biol 12(12): e1002002. doi:10.1371/journal.pbio.1002002

ВИНАЙДЕНО «ЕЛЕКТРОННУ ШКІРУ» З ФУНКЦІЄЮ ПАМ’ЯТІ

Link

web_version_final_orange_nature_press_site_1396283189_full

ВИНАЙДЕНО «ЕЛЕКТРОННУ ШКІРУ» З ФУНКЦІЄЮ ПАМ’ЯТІ

Група дослідників Техаського університету в Остіні працює над переносним електронним пристроєм, тонким, як тимчасове татуювання . Він буде здатний зберігати і передавати дані про рухи людини, «добувати» діагностичну інформацію , а також переносити ліки через шкіру пацієнта.

Новий пристрій поєднає в собі функції моніторингу за станом хворого і його лікування. Він складається з датчиків, які розпізнають температуру і рух , магніторезистивної оперативної пам’яті і ліків (все це виготовлено з пластичних наноматеріалів ) і основи – липкого пластиру, за своєю м’якістю і пластичністю нагадує шкіру . Довжина «електронної шкіри» з функцією пам’яті – приблизно 4 см, ширина – 2 см, товщина – 0,003 мм.

До початку випробувань прототипу на пацієнтах ще дуже далеко. Пристрій ще необхідно забезпечити джерелом живлення і передавачем даних – настільки ж компактними і бажано гнучкими. Ці функції можуть виконати мініатюрні літієві батареї і RFID- мітки, однак вони все ще занадто жорсткі для такого м’якого, як шкіра, електронного пристрою.

Однак навіть якщо б такі гнучкі компоненти були б доступні, то дані, передані по бездротовій мережі, ще повинні будуть перетворюватися в читабельний цифровий формат, а для передачі сигналів може знадобитися посилення. Наділення ж пристрою товщиною як штучне татуювання такими можливостями – вкрай складне завдання. Тим не менше – перший крок вже зроблений.

За матеріалами статті Son, D. et al. Nature Nanotechnol. http://dx.doi.org/10.1038/NNANO.2014.38 (2014).