ГЛУХЕНЬКИЙ Борис Тихонович

photo_05
ГЛУХЕНЬКИЙ Борис Тихонович (1925 – 2015)

Голова Українського наукового товариства дерматовенерологів (1992 – 1999), віце-президент та Почесний президент Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, доктор медичних наук, професор

У 1943 році Глухенький Б.Т. поступив на перший курс медичного факультету Орджонікідзівського медичного інституту, який на той час перебував в евакуації в м.Єреван. Після реевакуації медичного інституту у липні 1943 року до м. Орджонікідзе Глухенький Б.Т. продовжував навчання і закінчив другий курс. У липні 1944 року студент Глухенький Б.Т. був мобілізований і протягом двох місяців був бійцем винищувального батальону, який вів боротьбу з німецькими диверсантами та їх посібниками у горах Кавказу.

У грудні 1944 року Глухенький Б.Т. був переведений до Львівського медичного інституту, який закінчив у 1947 році  та був направлений на роботу лікарем-ординатором шкірного відділення клінічної лікарні Львівського медичного інституту. У 1952 році брав участь у довготривалій експедиції з виявлення сифілісу в районах Івано-Франківської області. Працював головним лікарем районного шкірно-венерологічного диспансеру м. Львова. У 1953 році був обраний за конкурсом на посаду молодшого наукового співробітника Львівського науково-дослідного шкірно-венерологічного інституту. Брав участь  в експедиції з активного виявлення сифілісу серед населення Закарпатської області.

У 1955 році Глухенький Б.Т. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему:» Роль білкових функціональних проб печінки при лікуванні хворих на сифіліс новарсенолом і препаратами вісмута».

В зв’язку з розформуванням у 1955 році Львівського науково-дослідного шкірно-венерологічного інституту Глухенький Б.Т. був переведений на посаду асистента кафедри дерматовенерології Київського медичного інституту, а у 1961 році переведений на посаду доцента кафедри дерматовенерології Київського інституту удосконалення лікарів. У 1974 році Б.Т.Глухенький успішно захистив докторську дисертацію на тему:»Матеріали до патогенезу екземи (клініко-експериментальні дослідження)»

З 1976 року по 1993 рік Б.Т.Глухенький був завідувачем кафедри дерматовенерології Київського інституту удосконалення лікарів. Він є автором та співавтором понад 200 наукових і науково-методичних публікацій, втому числі ряду Патентів на винаходи та монографій, зокрема «Гнойничковые болезни кожи» (1983р.), «Иммунозависимые дерматозы» (1990 р.).  Під його науковим керівництвом було підготовлено 17 кандидатів і докторів медичних наук, серед яких С.О.Грандо, який на теперішній час працює у США професором-дерматовенерологом. Ученицею професора Б.Т.Глухенького є також професор О.В.Богомолець , яка на теперішній час є головою комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

В період з 1964 р. по 1994 р. професор Глухенький Б.Т. був головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю «дерматовенерологія». Перебуваючи на цій посаді він брав активну участь в засіданнях Колегії МОЗ та методичних нарадах з розгляду організаційних і фахових питань дерматовенерологічної служби. Протягом багатьох років був організатором з’їздів і конференцій дерматовенерологів України та співорганізатором з’їздів і пленумів дерматовенерологів СРСР. Брав участь в роботі міжнародних конгресів дерматовенерологів. З 1970 року до розпаду СРСР у 1992 році Б.Т.Глухенький був членом експертної комісії ВАК України.

Протягом багатьох років професор Б.Т.Глухенький був головою Українського республіканського товариства лікарів дерматовенерологів. У 2001 р. його було обрано віце-президентом Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів, головою Київського міського осередку Асоціації, а у 2010 році –Почесним президентом цього Всеукраїнського фахового об’єднання.

З 1994 року по 2013 рік Б.Т.Глухенький працював професором-консультантом (за трудовою угодою) у Київському міському шкірно-венерологічному диспансері , а з 2014 року до останніх днів був професором-консультантом у шкірно-венерологічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Києва.

Б.Т.Глухенький нагороджений державними відзнаками «Відмінник охорони здоров’я СРСР», Почесним  грамотами МОЗ України, а також почесною відзнакою Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів «Честь і пошана від Української дерматовенерології».

Професор Сергій Грандо (нині США): “До Глухенького на консультацію з’їжджалися хворі фактично з усього колишнього СРСР, як правило, такі, що вже побували в багатьох лікарів і пройшли безуспішне лікування. Ці консультації я ніколи не забуду, коли Борис Тихонович із ходу видавав діагнози, про які ми й не чули, до найменших подробиць «розкочував» кожен симптом… Повірте, ми ним цілком щиро захоплювалися! Та він і став таким успішним дерматологом багато в чому завдяки своїм унікальним природним даним, своїй дивовижній пам’яті…”