Номінанти Почесної відзнаки

Перші номінанти,  відзначені започаткованою заохочувальною відзнакою УАЛДВК «Честь і пошана від української дерматовенерології»

на ІІ (ІХ) з’їзді Асоціації (20-22 жовтня 2010 р., м.Одеса)

Коляденко Володимир Григорович (1935 р.н.),  д.м.н., професор, чл.-кор. АПН України, завідувач кафедри дерматології та венерології НМУ ім. О.О.Богомольця (м. Київ) з 1974 по 2009 рр.,   продовжує працювати  професором цієї кафедри; співзасновник УАЛДВК і її перший Президент в період з 2000 по 2010 рр., а на теперішній час- віце-президент нашої Асоціації. Коляденко В.Г.Автор понад 500 наукових праць, 28 монографій. Підготував понад 40 докторів та кандидатів медичних наук. Коляденко В.Г.-Заслужений працівник Вищої школи України, нагороджений «Орденом Дружби народів», та «Орденом за заслуги ІІІ ступеня».

Глухенький Борис Тихонович  (1925 р.н.),  д.м.н., професор, завідувач кафедри дерматології та венерології КМАПО ім.Л.П.Шупика в період з 1977 по 1994 рр., головний дерматовенеролог МОЗ України в період з 1964 по 1994 рр., голова Українського товариства лікарів-дерматовенерологів в період з 1992 по 1999 рр., віце-президент УАЛДВК, голова Київського міського осередку УАЛДВК. На теперішній час професор- консультант  Київського міського ШВД. Автор 4 монографій з актуальних питань дерматовенерології та понад 400 наукових статей і методичних рекомендацій. Підготував понад 15 докторів та кандидатів медичних наук.

Ибрагимов Шароф Исмаилович (1955 г.р.) д.м.н., профессор. С 2005 года по настоящее время –директор Научно-исследовательского института дерматологии и венерологии Министерства здравоохранения  Республики Узбекистан ( ныне Республиканский специализированный научно-практический центр  дерматологии и венерологии Министерства здравоохранения  Республики Узбекистан).Научная и практическая деятельность доктора медицинских наук Ибрагимова Ш.И. направлена на решение актуальных проблем  в области дерматовенерологии. Шароф Исмаилович является автором более 180 научных работ. Принимает участие в международных евразийских и европейских конгрессах дерматовенерологов, активно сотрудничает с украинскими дерматовенерологами, в частности по вопросам оптимальной реорганизации специализированной службы. Активно отстаивает профессиональную позицию сохранения диспансерной структуры оказания дерматовенерологической помощи населению.

Олійник Костянтин Семенович (1923 р.н.), Заслужений лікар України, ветеран Великої вітчизняної війни. Лікар-дерматовенеролог з 60-річним стажем роботи.  Працював   на посаді головного лікаря Цюрупинської районної лікарні. Костянтин Семенович зміг досягти значного покращення рівня медичного обслуговування в усіх службах. На високому рівні надавалася медична допомога інвалідам ВВВ, організація робота дерматовенерологічної служби в районі була визнана кращою в Херсонській області.  Костянтин Семенович в районі користується заслуженим авторитетом. Він проявляє невтомну роботу по вихованню молоді, веде активну санітарно-просвітню роботу за здоровий спосіб життя. З 1978 року працював районним дерматовенерологом Цюрупинської райлікарні. А з 1999 року і по теперішній час працює лікарем-дерматовенерологом. За вагомий внесок в розвиток і будівництво сільської і районної мережі охорони здоров’я, за відмінні показники відзначений орденом «Трудового Червоного Прапора»  ; медалями «Ветеран праці». Нагороджений знаком : «Відмінник охорони здоров’я» . За ведення бойових дій в Великій Вітчизняній війні Олійник К.С нагороджений орденами: «Червоної зірки» , «Вітчизняної війни І ступеня» .

Коринська Липа Федорівна (1924 р.н.). Закінчила Вінницький медичний інститут у 1948 р. Працювала районним дерматовенерологом Терибовлянського району Тернопільської області. Надалі працювала у Тернопільському ОШВД завідувачем організаційно-методичного кабінету, заступником головного лікаря, завідувачем диспансерного відділу. Значну увагу надавала становленню та розвитку мережі дерматовенерологічних кабінетів у районах області. Є автором понад 20 наукових публікацій. Була делегатом чисельних наукових форумів дерматовенерологів в Україні та за кордоном. Загальний фаховий стаж – 62 роки. Після виходу на пенсію не втрачає зв’язку з дерматологічною спільнотою області. Консультує адміністрацію ОШВД з організаційних питань. Є учасником Великої Вітчизняної війни. Нагороджена державними нагородами. Має звання «Відмінник охорони здоров’я».

Кущевий Іван Йосипович (1930 р.н.). Фаховий стаж 51 рік. Закінчив Одеський медичний інститут у 1959 р. Працював лікарем на китобійній флотилії «Слава». З 1963 р.- лікар-дерматовенеролог поліклініки №9 м. Одеси. З 1966 р. по 1977 р.- асистент кафедри шкірних та венеричних хвороб Одеського медичного інституту. З 1977 р. по теперішній час працює лікарем-дерматовенерологом Одеського ОШВД, керує роботою диспансерної групи. Автор понад 30 наукових робіт. Бере активну участь в роботі науково-практичних конференцій та «Днів спеціаліста». Є учасником Великої Вітчизняної війни, нагороджений державними нагородами.

Родь Ольга Йосипівна (1935 р.н.). Фаховий   стаж  53 роки.   Кандидат медичних наук.  У 1957 році закінчила Дніпропетровський медичний інститут і почала свою трудову діяльність  з посади лікаря-дерматовенеролога    шкірного    відділення Дніпропетровського військового шпиталю . Після  навчання в клінічній ординатурі та в аспірантурі Харківського НДІ дермато¬венерології, у 1968р. почала роботу у Дніпропетровському обласному шкірно-венерологічному диспансері, де працює і донині . За весь період роботи зарекомендувала себе як високопрофесійний фахівець дерматовенеролог. Тривалий час була завідувачем відділенням, керувала інтернатурою. Ольга Йосипівна має енциклопедичні медичні знання, є прекрасним педагогом, виховала декілька поколінь лікарів дерматовенерологів. , є автором 20 наукових праць.   Неодноразово нагороджувалась грамотами Міністерства охорони здоров’я України, керівництвом Дніпропетровької області. Має звання «Відмінник охорони здоров’я».

Кочет Євдокія Федорівна (1926 р.н.).  Загальний стаж роботи 65 років з них 55 зі спеціальності дерматовенерологія. У 1945р закінчила Стерлітамакське медичне училище. До 1949р. працювала медичною сестрою у районній лікарні м. Хуст Закарпатської області. Після закінчення у 1955р. Ужгородського університету працює у Кремінський ЦРЛ, до 1983р. районим дерматовенерологом, а після виходу на пенсію та по наступний час, лікарем-дерматовенерологом відділення профілактики. Була делегатом чисельних наукових форумів дерматовенерологів України. Неодноразово нагороджувалась почесними грамотами МОЗ України, грамотами та подяками Обласного управління охорони здоров’я, грамотами районних органів влади та Кремінської ЦРЛ. Є учасником Великої Вітчизняної війни. Нагороджена державними нагородами.

Мавров Іван Іванович  (1936-2009рр.) (посмертно). Д.м.н., професор , директор Інституту дерматології та венерології АМН України з 1977 р. по 2009 р. Опублікував понад 350 наукових робіт з різних розділів дерматології і венерології, в тому числі 12 монографій та посібників. Під його керівництвом захищено 8 докторських та 37 кандидатських дисертацій. І.І.Мавров був  віце-президентом УАЛДВК , а також Почесним членом Болгарського наукового товариства дерматологів і венерологів.

 Номінанти відзначені Почесною відзнакою УАЛДВК «Честь і пошана від української дерматовенерології»  у 2011 р.

 Представлення від Вінницького обласного осередку УАЛДВК.

 Ляшенко Іван Никифорович

(1926 р.н.) д.м.н., професор . Учень професора Потоцького І.І., докторську дисертацію захистив у 1972 році. З 1973 року по 1994 рік працював завідувачем кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького медичного університету імені М.І.Пирогова. З 1995 по 2010 рр.- професор цієї кафедри.  Ляшенком І.Н. опубліковано 4 монографії, і понад 250 наукових робіт . Під   керівництвом Ляшенка І.Н. захищено 1 докторську та 7 кандидатських дисертацій за спеціальністю ,,шкірні та венеричні хвороби”. З 1992 по 2010 рік Ляшенко І.Н.— член Спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця, член редакційних рад декількох профільних журналів. Брав участь у підготовці та проведенні II-VI з’їздів дерматовенерологів України.Ляшенко І.Н. нагороджений трьома орденами: «Отечественной войны», «За мужество», значком «Отличник здравоохранения», 25 медалями. За сумлінну працю багаторазово нагороджувався   почесними грамотами місцевого та обласного відділів охорони здоров’я. Одержав 32 посвідчення про раціональні пропозиції діагностики та лікування дерматозів і венеричних захворювань.Високий професіоналізм, принципіальність, уважне та чуйне відношення до хворих, активна життєва позиція створили Івану Никифоровичу заслужений авторитет та повагу серед колег, пацієнтів, учнів.

 Представлення від Донецького обласного осередку УАЛДВК.

Тритенко Любов Федорівна

(1941р.н.), фаховий стаж 44 роки. Закінчила Донецький Державний медичний інститут з відзнакою у 1966 році. Після закінчення інституту працювала районним дерматовенерологом Великоновоселківського району Донецької області. З 1969 року по теперішній час працює лікарем дерматовенерологом Донецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру.  Була делегатом численних наукових форумів дерматовенерологів в Україні. Тритенко Л.Ф. визнана грамотним фахівцем дерматовенерологом. Проводила активну організаційну роботу, спрямовану на боротьбу із заразними шкірними та венерологічними хворобами в області. З 2005 року відповідає за експертизу тимчасової непрацездатності і реабілітацію інвалідів з дерматологічних захворювань по області. Має 5 наукових праць, бере активну участь в роботі науково-практичних конференцій та «Днів спеціаліста». Активно проводить санітарно-просвітницьку роботу.

Представлення від Донецького обласного осередку УАЛДВК.

Лещенко Людмила Павлівна

(1939 р.н.),фаховий стаж 45 років. Закінчила Донецький медичний інститут ім. М. Горького у 1965 році. Після закінчення інституту деякий час працювала лікарем-дерматовенерологом в Донецькій обласній мікологічній дитячій лікарні, а потім лікарем-дерматовенерологом в міському шкірно-венерологічному диспансері № 1 м. Донецька, де працює і нині.   Лещенко Л.П. – лікар-дерматовенеролог вищої категорії.  Значну увагу в своїй роботі надає організації лікування диспансерної групи хворих, покращенню, удосконаленню цієї роботи. Багато працює над впровадженням в обстеження і лікування хворих нових методик і наукової організації праці. Активно здійснює санітарно-просвітницьку роботу.  У 2008 році брала активну участь у розробці нових схем фізіотерапевтичного лікування хворих на шкірні хвороби. Неодноразово нагороджувалась грамотами  головного управління охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації.

Представлення від Київського міського осередку УАЛДВК.

Калюжна Лідія Денисівна

(1939 р.н.) д.м.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України. У 1967 році захистила кандидатську дисертацію, а у 1991 році – докторську дисертацію за спеціальністю «дерматовенерологія».  З 1991 року Калюжна Л.Д. –професор, а з 1993 року по теперішній час- завідувач кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Автор 6 монографій, 434 друкованих праць. Підготувала 30 кандидатів та  2  докторів медичних наук. Калюжна Л.Д.   протягом 8 років була експертом ВАК України, є членом редакційних рад 15 фахових журналів, членом Європейської академії дерматології та венерології. В період 1994-2004 рр. Калюжна Л.Д. булі головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю «дерматовенерологія», а на теперішній час є Головним позаштатним спеціалістом МОЗ за спеціальністю «дитяча дерматовенерологія». Протягом останніх років щорічно на базі НМАПО імені П.Л.Шупика     проводить науково-практичні конференції   з різних напрямків дерматовенерології та конференції молодих дерматовенерологів.

Представлення від Львівського обласного осередку УАЛДВК.

 Томенко Іван Пилипович

(1937 р.н.). Закінчив лікувальний факультет Кишинівського медичного інституту в 1961 році. З 1961 по 1964 рр. – районний дерматовенеролог Дубасарського р-ну (Молдова).  З  1966р. – завідувач дерматовенерологічного відділення 3-ї міської лікарні  м.Львова. У  1971р. захистив кандидатську дисертацію (м.Москва) на тему : «Лечение микроспории гризеофульвином в сочетании с пирогеналом и продигиозаном. Клинико-зкспериментальное исследование». З    1984    по    1987    рр.    відряджений    до    Афганістану, де працював        дитячим дерматовенерологом в Кабульській центральній поліклініці. З 1987 року і по даний час – завідувач IV відділення Львівського обласного комунального шкірно-венерологічного диспансеру.   Лікар Томенко І.П.  значну увагу в своїй роботі приділяє організації, покращенню і вдосконаленню схем лікування та диспансерного нагляду хворих дітей. Багато працює над впровадженням в обстеження і терапію хворих нових методик і наукових розробок, зокрема в лікування дерматозів з тяжким чи атиповим перебігом. Томенко І.П. вперше в Україні впровадив в дерматологічну  практику  схему лікування мікроспорії, працює над розробкою нових схем фізіотерапевтичного лікування хворих на шкірні хвороби,  постійно проводить санітарно-просвітницьку роботу.  Має 13 наукових робіт, брав активну участь в роботі науково-практичних конференцій різних рівнів. Протягом 1981-1984 рр. був ініціатором та брав активну участь в реконструкції дитячого дерматологічного відділення ЛОШВД. За довголітню та добросовісну працю    Президією ВР СРСР Томенко І.П. у 1989 році нагороджений медаллю «Ветеран труда». Протягом 21 року Томенко І.П. – лікар-дерматовенеролог вищої категорії.

Представлення від Полтавського обласного осередку УАЛДВК.

Прядкін Василь Олексійович

( 1936 р.н.).  З 1964 року по 1965 рік працював головним лікарем Солоницької дільничної лікарні Козельщинського району Полтавської області, з 1965 року по 1966 рік – фтизіатром Світлогірської районної лікарні № 2 Кобеляцького району Полтавської області. З 1966 року по 1967 рік працював заступником головного лікаря з лікувальної роботи Світлогірської районної лікарні № 2 Кобеляцького району Полтавської області і за сумісництвом лікарем-дерматовенерологом. З 1967 року працює лікарем-дерматовенерологом в Полтавському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері. Стаж роботи за фахом «дерматовенерологія» – 45 років. За час роботи проявив себе як талановитий лікар-дерматовенеролог, організатор  надання дерматовенерологічної допомоги, багаторічний керівник навчання лікарів-інтернів.     Бере активну участь у впровадженні новітніх методів лікування в дерматовенерології, є співавтором ряду науково-практичних публікацій з актуальних проблем дерматовенерології. Має вищу кваліфікаційну категорію за фахом «дерматовенерологія». Є членом Полтавського обласного осередку Української асоціації лікарів-дерматовенерологов і косметологів з терміну  його заснування.

Представлення від Харківського обласного осередку УАЛДВК.

Рижко Павло Петрович

(1935 р.н.). Трудову діяльність розпочав з  1954 р. З 1975 р. по теперішній час працює на посаді головного лікаря Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру. Рижко П.П. ініціативний, досвідчений, принциповий працівник, лікар високої кваліфікації, який поряд з практичною діяльністю багато часу приділяє науково-дослідній та педагогічній роботі. Він автор 25 монографій, більш ніж 350 наукових публікацій та  організаційно-методичних посібників .

Рижко П.П. доктор медичних наук, професор кафедри соціальної медицини, управління і бізнесу в охороні здоров’я Харківської медичної академії післядипломної освіти, академік Інженерної Академії України, академік міжнародної академії наук з екології та безпеки життєдіяльності, член міжнародної експертної комісії ВООЗ з оцінки Державної політики України в боротьбі зі СНІДом та наркоманією.

Рижко П.П. людина активної життєвої позиції, ініціатор громадського руху медичних працівників не тільки на Харківщини, айв України в цілому: засновник ГО Слобожанщини “Венус” (1991 рік),  та Віце-президент Української Асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів, член Ради Української Федерації громадських організацій сприяння охороні здоров’я громадянського суспільства та голова її регіонального відділення.

Представлення від Житомирського  обласного осередку УАЛДВК.

Климчук  Кристина Омелянівна

(1942 р.н.). Загальний саж роботи 52 роки , з них за спеціальністю 44 роки. У 1967 році закінчила Тернопільський Державний медінститут і була направлена на роботу в Червоноармійську ЦРЛ, Житомирської області дерматовенерологом, де і працює по даний час.

Климчук К.О. була делегатом наукових форумів дерматовенерологів СРСР, України. Неодноразово нагороджувалась почесними грамотами та подяками МОЗ України, грамотами та подяками обласного УОЗ, грамотами районних органів влади та Червоноармійської ЦРЛ.. Обиралась депутатом районної ради Червоноармійського району трьох скликань (1984р.,1987р.,1990р.). Нагороджена державними нагородами –  значком  «Отличник здравоохранения» (1981 р)., медаллю «Ветеран труда» (1987р.).

 Представлення від Івано-Франківського  обласного осередку УАЛДВК.

Гордєєва-Кірій Тетяна Вячеславівна

(1942 р.н.). У 1965 році закінчила лікувальний факультет Івано-Франківського медичного інституту і направлена на роботу лікарем-дерматовенерологом в обласний клінічний дермато-венерологічний диспансер.   За 46 –річний    стаж практичної роботи   Гордєєва-Кірій Т. В. зарекомендувала себе  здібним, цілеспрямованим, уважним до хворих лікарем. Постійно підвищувала свій фаховий рівень знань на курсах підвищення кваліфікації.    Гордєєва-Кірій Т. В. -неодноразовий учасник Всесоюзних та Всеукраїнських з’їздів дерматовенерологів. Працювала лікарем-ординатором, завкабінетом, тривалий час заступником головного лікаря ОКДВД. Має 16 друкованих праць, нагороджена грамотами обласного рівня. Член УАЛДВК з часу її заснування.

Представлення від Тернопільського обласного осередку УАЛДВК.

Герцогова Яна

( 1959 р.н.). Президент Європейської Академії дерматології та венерології (ЄАДВ), громадянка Чеської республіки, доктор  медицини, професор. Яна Герцогова є одним з провідних європейських дерматовенерологів. Наукові праці професора Яни Герцогової з деяких актуальних проблем дерматовенерології мають велике науково-практичне значення.  Маючи походження з України вона завжди проявляє глибокий інтерес та увагу до здобутків української дерматовенерології. Як нинішній Президент Європейської Академії дерматології та венерології професор Яна Герцогова сприяє залученню до членства у ЄАДВ українських дерматовенерологів на певних пільгових умовах,  а також щодо можливості включення представника від УАЛДВК до Ради директорів ЄАДВ, незважаючи на поки що недостатню кількість членів ЄАДВ від України для відповідного представництва. Крім того, професор Яна Герцогова здійснює організаційну роботу щодо можливості проведення стажування   молодих лікарів-дерматовенерологів України (членів УАЛДВК) в провідних  дерматологічних клініках Європи.

Представлення від Полтавського обласного осередку УАЛДВК.

 Литвиненко Євген Саватійович

(1932-2010рр.) (посмертно). Народився 1 січня 1932 року у м.Почаєві Волинського воєводства (нині Тернопільська область) .  З 1961 року Є.С.Литвиненко незмінно працював в Полтавському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері – ординатором стаціонару, завідувачем відділення, понад 24 роки – з 1971 до 1995 року був головним лікарем диспансеру.   Під керівництвом Є.С.Литвиненка в 1971 році було завершено будівництво сучасного приміщення облшкірвендиспансеру. Йому належить заслуга створення розгалуженої мережі дерматовенерологічних відділень та кабінетів, зміцнення кадрового потенціалу дерматовенерологічної служби області. Багаторічна праця Є.С.Литвиненка неодноразово відзначалася управлінням охорони здоров´я обласної державної адміністрації, МОЗ   України.  За участю Є.С.Литвиненка підготовлено більше 60 лікарів-дерматовенерологів, що працюють в різних регіонах України та за її межами.  Брав активну участь у впровадженні новітніх методів лікування в дерматовенерології, є співавтором ряду науково-практичних публікацій з актуальних проблем дерматовенерології. Мав вищу кваліфікаційну категорію за фахом дерматовенерологія. Був членом Полтавського обласного осередку Української асоціації лікарів-дерматовенерологов і косметологів з моменту його заснування.

 Представлення від Луганського обласного осередку УАЛДВК.

Білостоцька Олена Семенівна

(1924 р.н.). Загальний стаж роботи та за спеціальністю – 63 роки. З 1948 по 1959 рр.   працювала асистентом на кафедрі дерматовенерології Харківського медичного інституту.   У 1953 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Кандидози» і згодом   була обрана за конкурсом   на посаду асистента, а потім доцента кафедри дерматовенерології Луганського медичного університету, де   працювала     до   1989 року. Після виходу на пенсію з 1989 р.  по 1996 р.    працювала лікарем-консультантом у поліклінічному відділенні Луганського дерматовенерологічного диспансеру.   Основним напрямком    науково-дослідної роботи Білостоцької О.С.   було вивчення актуальних проблем дерматології і венерології , а також професійних захворювань шкіри в основних галузях промисловості Луганського індустріального регіону. За період трудової діяльності Білостоцька О.С. брала участь  у виконанні  чисельних   наукових досліджень, результати яких    викладені в понад 200 публікаціях, а також у підготовці   для практичної охорони здоров’я 20 клінічних ординаторів і близько 300 лікарів-інтернів, багато з яких  стали відомими фахівцями-дерматовенерологами. Білостоцька О.С. була делегатом чисельних наукових форумів дерматовенерологів України. Неодноразово нагороджувалась почесними грамотами МОЗ України, грамотами та подяками Обласного управління охорони здоров’я, грамотами обласних органів влади. Є учасником Великої Вітчизняної війни. Нагороджена медаллю «Ветеран труда».

 Номінанти відзначені Почесною відзнакою УАЛДВК «Честь і пошана від української дерматовенерології»  у  2012 році

        

Айзятулов Рушан Фатіхович

(1951 р.н.), доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дерматовенерології Донецького Національного медичного університету ім.. М.Горького.  Р.Ф.Айзятулов – кваліфікований лікар дерматовенеролог вищої категорії. Докторську дисертацію захистив у 1990 р.   Р.Ф Айзятулон автор понад  470 друкованих робіт, в тому числі 9 монографій у співавторстві і 5 патентів па винахід.  Він є членом Ради ДонНМУ ім.. М.Горького, Нью-Йоркської академії наук, Європейської Академії дерматології і венерології, Національної Спілки журналістці України, редколегій ряду журналів. Айзятулов Р.Ф. – віце-президент Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів.   Айзятулов Р.Ф. має   Почесне знання ‘”Заслужений діяч науки і техніки України”. У 2011 р.  нагороджений грамотою Верховної Ради України и Почесною грамотою МОЗ України..  Р.Ф. Айзятулов заснував і видає “Журнал дерматовенерології і косметології ім. М.ОТорсуєва», який увійшов до переліку медичних видань   ВАК України. Підготував 5 кандидатів і 1 доктора медичних наук. Високий професіоналізм, принциповість, уважне та чуйне ставлення до хворих, активна життєва позиція створили Рушану Фатіховичу Айзятулову заслужений авторитет та повагу серед колег, пацієнтів, учнів.

Філатова Валентина Опанасівна

(1938 р.н.) лікар-дерматовенеролог. З 1973 р працює в Донецькому обласному шкірно-венерологічному диспансері.  З    1976 по 2008 рр.  – на посаді  завідувача диспансерного відділення, а з 2008 р. по даний час-на посаді  завідувача оргметодкабінету.   За час роботи проявила себе як умілий організатор охорони здоров’я і  кваліфікований лікар- дерматовенеролог.Філатова В. О. сумлінно та відповідально виконує свої службові обов’язки, вимоглива до себе і співробітників.  У своїй роботі Філатова В.О.  приділяє   багато уваги наданню організаційно-методичної допомоги містам і районам області, спрямованої па поліпшення диспансеризаціїшкірних і венеричних хворих. профілактику уродженого сифілісу, ВІЛ/СНІДУ.   Неодноразово удосконалювала свої знання на курсах в у Москві, Києві, Харкові. Одесі, Донецьку. У 1978р. Філатова В. О. нагороджена нагрудним знаком «Відмінникові охорони здоров’я», у 1981р. – медаллю «За трудову доблесть». Неодноразово отримувала подяки від Обласного управління охорони здоров’я.

Псюк Степан Кіндратович

( 1932 р.н.). Лікар вищої категорії , фаховий трудовий стаж  50 років Закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова в 1962 році. Упродовж 1949-1962 років– навчався у  Житомирській фельшерсько-акушерській школі, служив у рядах Радянської армії, навчався у Вінницькому медичному інституті ім. М.І. Пирогова. У 1962-1971 роках – працював асистентом кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова; у 1971-1974 роках –працював на посаді доцента кафедри, був головою   профкому Вінницького мед інституту; у 1975-1986 роках був секретарем профкому інституту; у 1986-1997 роках. – декан педіатричного факультету, з 1994 по 2009 роки – завідувач. кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Псюк С.К. учасник Великої вітчизняної війни, нагороджений орденом «Знак пошани», знаком «Почесний залізничник»,має звання «Відмінник Вищої школи і охорони здоров’я»., нагороджений багатьма медалями, почесними грамотами та дипломами. Псюк С.К. автор понад 350 наукових публікацій. Він вчений з надзвичайно широким колом наукових інтересів. Ним розроблені і впроваджені в практику охорони здоров’я дослідження обміну мікроелементів (міді, цинку тощо) у хворих на хронічні дерматози з визначенням критеріїв ефективності терапії та прогнозу захворювань. З 2000 р. він є головою Вінницького обласного осередку Української асоціації лікарів дерматовенерологів та косметологів.

Демкович Світлана Василівна

(1939 р.н.). Працює на посаді лікаря-дерматовенеролога Любарської ЦРЛ Житомирської області  з 1965 р по теперішній час. Фаховий стаж – 46 років. За період роботи проявила себе як висококваліфікований, дисциплінований та відповідальний спеціаліст. Ввічлива, працелюбна, добросовісно ставиться до виконання своїх професійних обов’язків. Проводить широку просвітницьку роботу серед населення району з профілактики венеричних та заразних хвороб шкіри. Понад 20 років має  вищу кваліфікаційну категорію, володіє повним об’ємом теоретичних та практичних навиків роботи лікаря-дерматовенеролога. Неодноразово нагороджувалась грамотами районної Ради та Обласного управління охорони здоров’я. Користується авторитетом в трудовому колективі та серед населення району. Постійно підвищує свій професійний рівень.

Клименко Маріам Нурметівна

( 1946 р.н.). З 1981р. працює на посаді головного лікаря Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру.   Стаж роботи в дерматовенерології – 40 років. З 1990. по 1997р. – генеральний директор Київського спеціалізовано медичного дермавенерологічного об’єднання. З 1981р. по 2000р. та з 2008р- по теперішній час -головний дерматовенеролог ГУОЗ м.Києва. Клименко М.Н. висококваліфікований організатор, здібний керівник охорони здоров”я. Під її керівництвом дерматовенерологічна служба м.Киева стала однією з найавторитетніших в Україні.  За активної участі  Клименко М.Н. було відкрито   міську шкірно-венерологічну лікарню  в м.Києві. Вперше в Україні в 1986р. розробила та впровадила в практику анонімне обстеження та лікування на госпрозрахункових засадах. Клименко М.Н. постійно підвищує свійпрофесійний рівень, створює   умови для ефективної роботи колективу.

Клименко М.Н. – лікар вищої категорії з дерматовенерології та організації охорони здоров’я, має почесне звання “Відмінник охорони здоров”я”. З 2006 р. Клименко М.Н. э членом Ревізійної комісії Української асоціації лікарів- дерматовенерологів та косметологів, заступником голови Київського міського осередку цієї Асоціації. За багаторічну сумлінну працю з організації  надання висококваліфікованої дерматовенерологічної допомоги нагороджена почесним званням “Заслужений лікар України”.

Федько Ірина Семенівна

(1947 р.н. ) у 1971 р. закінчила лікувальний факультет Харківського державного медичного інституту.  У 1971-1973рр.   працювала лікарем-дерматовенерологом Кременчуцького шкірно-венерологічного диспансеру, у 1974 -1984 рр.   в Якутській (м.Саха) АРСР. З 1984 року по даний час працює в Кременчуцькому шкірно-венерологічному диспансері на різний посадах, в тому числі до з 1996 по 2011 р.- головним лікарем , а в даний час – лікарем дерматовенерологом. Стаж роботи за фахом «дерматовенерологія» – 41 рік. Федько Ірина Семенівна має вищі кваліфікаційні категорії за фахом «дерматовенерологія» та «організація та управління охороною здоров’я».За час роботи в Кременчуцькому обласному шкірно-венерологічпому диспансері проявила себе висококваліфікованим, вдумливим, ерудованим лікарем-дерматовенерологом, який досконало володіє сучасними методами діагностики і лікування хворих, талановитим організатором падання дерматовенерологічної допомоги. Протягом 15 років була позаштатним міським дерматовенерологом, досягла значного покращення надання дерматовенерологічної допомоги населенню м.Кременчука, зміцнення матеріально-технічної бази Кременчуцького шкірно-венерологічного диспансеру. Федько І.С. є членом Президії Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, бере активну участь в роботі її обласного осередку. За багаторічну плідну працю, вагомий особистий внесок в розвиток галузі охорони здоров’я Федько І.С. нагороджена Почесною Грамотою Полтавської обласної ради (2007), Грамотами Головного управління охорони здоров’я Полтавської ОДА (2005, 2008, 2011 роки). Почесною Грамотою виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (2001), знаком «За заслуги перед містом».

Чмихун Євген Костянтинович

(1947 р.н.) – завідувач інформаційно-аналітичного відділу Харківського обласного клінічного шкірновенерологічного диспансеру №1,  кваліфікований лікар дерматовенеролог вищої категорії.  Працює в Харківському обласному клінічному шкірновенерологічному диспансері з 1977 року.   За час роботи велику увагу приділяв та приділяє зміцненню матеріально-технічної бази відділення, оснащенню його сучасною інформаційно-аналітичною апаратурою, формуванню та вихованню медичних кадрів, підвищенню їх професійного рівня. Бере активну участь в розробках та впровадженні нових високоефективних організаційно-методичних, діагностичних, лікувально-профілактичних, інформаційно-аналітичних та інших технологій, що дозволяють покращити якість надання спеціалізованої медичної допомоги населенню області, які проводились в диспансері.  Має 63 друковані   член Громадської Ради Міністерства охорони здоров’я України, член Ради Української Федерації сприяння охороні здоров’я, з 2000 року член УАЛДВК. З 2004 року є виконавчим директором Харківського відділення Української Федерації сприяння охороні здоров’я, а з 2006 року- виконавчим директором Харківської організації роботодавців галузі охорони здоров’я. Бере   активну участь в роботі  зі складання галузевої та регіонально-галузевої угоди в охороні здоров’я. Нагороджений Почесними Грамотами: Міністерства охорони здоров’я України,  Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради, ГУОЗ Харківської облдержадміністрації, профспілки медичних працівників та ін..

 Павелко Олександр Іванович

(1944-2008 рр.) (посмертно). Народився 10 жовтня 1944 року в Кіровоградській області Бобринецького району  у с. М.Дрюкова. У 1961 році закінчив середню школу. З 1961р. по 1964 р. навчався в Київському медичному училищі зі спеціальності фельдшерська справа.   З   1964 р. по   1967 р. служив в лавах Радянської Армії. З   1967 р. по 1968 р. працював в Бобринецькій ЦРЛ на посаді фельдшера.   З 1969 р. по 1976 р. навчався в Донецькому медичному інституті, за спеціальністю лікувальна справа. З   1976 р. по 1977 р. проходив інтернатуру з дерматовенерології. З   1977 р. по 1979 р. працював на посаді завідувача диспансерного відділення Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, а з 1979 р. по 2008 р.- головним лікарем цього закладу.  За значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Кіровоградської області, вагомі трудові досягнення неодноразово нагороджувався Почесними грамотами УОЗ, МОЗ України та грамотою Кабінету Міністрів. З нагоди  Дня Соборності України у 2006 р. Павелку О.І.   присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України».

Номінанти відзначені Почесною відзнакою УАЛДВК«Честь і пошана від української дерматовенерології»  у 2013 р.

 Подання від Хмельницького обласного осередку УАЛДВК

Паламарчук Валентина Митрофанівна.

Народилась 8 травня 1948 р. в с.м.т. Залізці Зборівського району Тернопільської області. В 1972 році закінчила Тернопільський державний медичний інститут за спеціальністю „Лікувальна справа і направлена на роботу районним дерматологом Теофільського району Хмельницької області.

В 1980 році була переведена на посаду лікаря-дерматовенеролога Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру, в якому пропрацювала до 2001 року.
С 2002 року по теперішній час працює лікарем-дерматовенерологом приватного малого підприємства „Медична практика».
Постійно працює над впровадженням в медичку практику нових методів профілактики, діагностики та лікування гострозаразних хвороб шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Бере активну участь в пропаганді медичних знань серед населення. Свій багатий досвід охоче передає молодшому поколінню лікарів-дерматовенерологів.
Лікар-дерматовенеролог Паламарчук В.М. за добросовісне виконання своїх обов’язків, високий професіоналам, чуйне  ставлення до хворих, активну участь в громадському житті колективу неодноразово нагороджувалась грамотами обласного Управління охорони здоров’я. Користується великим авторитетом серед співробітників та хворих.

 Подання від Житомирського обласного осередку УАЛДВК

  Скляров Володимир Іванович ( 1941р.н.).

Трудову діяльність розпочав на шахтах Донбаса у якості робітника очисного забою. У 1962 році закінчив гірничій технікум . З 1962р. по 1965р. проходив строкову службу в армії . Закінчив Ворошиловградський медичний інститут у 1971 році. Після закінчення інституту був направлений на роботу у Житомирський обласний шкірновенерологічний диспансер . З 1973р. по 2005р. головний лікар Житомирського обласного шкірновенерологічного диспансеру,   головний позаштатний дерматовенеролог УОЗ. З 2005р. по 2009р. заступник головного лікаря ОШВД . З 2009 року по теперішній час – лікар-дерматовенеролог .  Протягом 42 років – голова Житомирського товариства лікарів дерматовенерологів , голова Житомирського обласного осередку УАЛДВК. Загальний стаж роботи 55 років, з них по спеціальності – 42 . У 1982 році захистив кандидатську дисертацію . Неодноразово нагороджувався грамотами МОЗ України , нагороджений медаллю «За трудовую доблесть».

Подання від Івано-франківського обласного осередку УАЛДВК

Ткач Василь Євтихійович.

Народився 30 вересня 1938 р.  Заслужений лікар України, член Нью-Йоркської Академії наук, кандидат медичних наук, доцент кафедри Івано-Франківського Національного медичного університету, лікар вищої кваліфікаційної категорії. Загальний медичний стаж – 56 років, лікарський – 47 років, дерматовенерологічний – 45 років. Член українського товариства дерматовенерологів з 1968 року, Голова обласного наукового товариства дерматовенерологів з 1985 до 2001 року, Голова Івано-Франківського обласного осередку УАЛДВК. Автор понад 300 наукових робіт, співавтор чотирьох монографій, двох методичних посібників, трьох підручників для студентів вищих учбових медичних закладів. Неодноразово нагороджувався грамотами МОЗ України. Є високопрофесійним та авторитетним  науковцем та практиком-дерматовенерологом.

Подання від Київського міського осередку УАЛДВК

 Турик Ніна Василівна.

Народилась 13 жовтня 1941 р. У 1966 році закінчила Київський медінститут. З 1966 по 1982 р. працювала дитячим дерматовенерологом Дитячої шкірно-венерологічної лікарні  № 5 м. Києва.  З 1982 по 1985 р. – завідувач дитячим венвідділенням Дитячої шкірно-венерологічної лікарні  № 5 . В 1986-1987 р. – лікар медичного пункту при консульстві в Народній Республіці  Ангола. З 1988 по 1992 роки  Турик Н.В. брала участь в будівництві та уведенні в експлуатацію Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні на 300 ліжок з консультативною поліклінікою, яка є   клінічною базою кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика. З 1992 р. по теперішній час   Турик Н.В. є керівником і головним лікарем   Київської міської клінічної шкірно-венерологічної лікарні . За час роботи в галузі охорони здоров’я Турик Ніна Василівна проявила високі професійні та організаторські здібності. Київська міська клінічна шкірно-венерологічна лікарня, керівником якої є головний лікар Тукрик Н.В. єдина в Україні та в м. Києві лікарня, на базі якої розташовані не тільки лікувальні відділення, а й відділення реабілітації дітей та підлітків з захворюваннями шкіри та венеричними хворобами.
   У 1982 році Турик Н.В. нагороджена орденом «Знак пошани». В 2002 році Указом Президента України Турик Н.В. було присвоєне    почесне звання «Заслужений лікар Украіни». Неодноразово нагороджувалась  Почесними грамотами МОЗ України, Київської міськдержадміністрації,   Департаменту охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації,  Оболонської Райдержадміністрації м. Києва.

Подання від Луганського  обласного осередку УАЛДВК

Нєшков Миколай Стефанович (1931 р. н.)

У 1951 році вступив у Київське військово-медичне училище, після закінчення якого з 1954 по 1958 рік працював фельдшером у лавах Радянської армії. У 1958 році після демобілізації з армії  вступив до Луганського медичного інституту. Після закінчення медичного ВУЗу, в 1964 році, був направлений на роботу в Луганську обласну лікарню на посаду завідувача сексологичним кабінетом.
З 1966 р. по 1970 р. Нєшков М.С.   заочно закінчив Луганський педінститут (факультет фізичного виховання). У 1969 році захистив кандидатську дисертацію та був зарахований на посаду  асистента кафедри дерматовенерології Луганського медичного інституту. У жовтні 1979 року Нєшков М.С отримав вчене звання доцент та продовжував працювати на кафедрі дерматовенерології до 2000 р. Автор  понад 35 наукових праць, а також понад 30 раціоналізаторських пропозицій. Виступає з доповідями на обласних, міжвузівських, республіканських конференціях і семінарах. Продовжує брати активну участь у громадській роботі
За досягнуті успіхи в області охорони здоров’я та активну участь у громадському житті міста Луганська нагороджений ювілейною медаллю «За доблесну працю».

Щербаков Анатолій Олексійович (1924 р.н.).

З  1941 року працював на Омському військовому заводі, а у 1942 року був призваний до лав Червоної Армії. Учасник бойових дій, брав участь у звільненні від німецьких окупантів   міст Смоленськ, Орша, Борисов, Мінськ, Гродно, Сувалки, Ліда, а також  міст Литви та Польщі. За бойові заслуги був нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червона зірка, орденом Слави 3-го ступеня, медалями «За відвагу», «За взяття Кенігсберга» та ін.
Після закінчення Оренбурзького медичного інституту (1947-1952 р.р.) був направлений на Тихоокеанський флот, де служив в м. Радянська Гавань на посаді начальника медслужби окремої військової частини.
З 1957 року працював на посаді лікаря-ординатора, а потім завідуючого поліклінічним відділенням Оренбурзького облшкірвендиспансеру. У липні 1960 року переїхав до м. Ворошиловград, де працював лікарем-ординатором Луганського облшкірвендиспансеру та завідуючим сектором кадрів облздороввідділу. З 1961р. по 1971 р. року працював на посаді інструктора відділу адміністративних органів обкому компартії України. У 1971 році був призначений на посаду головного лікаря Луганського облшкірвендиспансеру. На цій посаді Щербаков А.О.   працював до виходу на пенсію у 1985 році. З 1985р. по 1998р.   продовжував працювати на посаді лікаря Луганського облшкірвендиспансеру.
За сумлінну працю в галузі охорони здоров’я був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, медаллю «За трудову доблесть», значком «Відмінник охорони здоров’я».

 Подання від Полтавського обласного осередку УАЛДВК

Кравченко Володимир Григорович

народився 14.08.1938 р. в м. Золочів на Харківщині. Після закінчення лікувального факультету Харківського державного медичного інституту з рекомендацією на наукову роботу розпочав лікарську діяльність у 1961 році районним лікарем-дерматовенерологом. Після закінчення аспірантури при Україн¬ському (Харківському) науково-дослідному інституті дерматології та венерології (1966) працював у цьому закладі до 1975 р., спочатку на посаді молодшого, а потім старшого наукового співробітника з виконанням обов´язків ученого секретаря інституту. З 1975 р. по 2002 р. працював у Полтавському медичному стоматологічному інституті, де пройшов шлях від асистента до професора, завідувача кафедри шкірно-венеричних хвороб (з 1989 р.). У 1970 р. захистив кандидатську, а в 1986 р. – докторську дисертації. ( автор  понад 350 наукових праць,   автор  першого   україномовного підручника “Шкірні та венеричні хвороби” для студентів вищих медич¬них навчальних закладів (Київ, 1995), співавтором навчального посібни¬ка “Геронтологія” (2000), численних методичних рекомендацій, наукових розробок і винаходів. Зокрема, В.Г.Кравченко – автор всесвітньо відо¬мого антисептичного лікарського препарату “Цидіпол”, який як винахід зареєстровано в Міжнародному патентному центрі (Швейцарія). Пре¬парат запатентовано в Україні, США, Російській Федерації, Казах¬стані, внесено до “Реєстру лікарських засобів” України, РФ,   його виробництво освоєно фармацевтичними підприємствами Росії, України та Казахстану.   Науковий експонат – пре¬парат “Цидіпол” був удостоєний срібної медалі ВДНГ СРСР (1990 р.).   В.Г.Кравченко постійно виконує почесні громадські обов’язки: з 1989 р. і дотепер є незмінним головою Пол¬тавського обласного товариства дерматовенерологів (з 2001 р. – Голова Ради Полтавського об¬ласного осередку Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів), головою Полтавського осередку Всеукраїнського лікар¬ського товариства, членом Правління ВУЛТ, з 1994 р. – головою Пол¬тавської обласної організації Міжнародного товариства прав людини (МТПЛ, штаб-квартира – м. Франкфурт-на-Майні), членом правління Української секції МТПЛ. З 2009 року і дотепер є головою Громадської Ради при Управлінні внутрішніх справ МВС України в Полтавській області. Плідну науково-лікарську діяльність професо¬ра В.Г. Кравченка відзначено державним знаком “Відмінник охорони здоров’я” (1987 р.), медаллю “Ветеран праці!’, знаком Міносвіти “Відмінник освіти України”. За високі наукові досягнення в 2006 році удостоєний відзнакою «Медичний Олімп» Міністра охорони здоров’я, Міністра освіти, в 2007 році Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». В 2010 році нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.