ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИ Й МІКРОБІОЛОГИ КОНСТАТУЮТЬ: ГЛОБАЛЬНА ФІЛОГЕНІЯ ЛІНІЙ TREPONEMA PALLIDUM ПОКАЗУЄ НЕДАВНЄ РОЗШИРЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ СУЧАСНОГО СИФІЛІСУ
Blood sample positive with syphilis
Абстракт статті з журналу Nature Microbiology (Beale, M.A., Marks, M., Cole, M.J. et al. Global phylogeny of Treponema pallidum lineages reveals recent expansion and spread of contemporary syphilis. Nat Microbiol 6, 1549–1560 (2021). https://doi.org/10.1038/s41564-021-01000-z)
Сифіліс – інфекція, спричинена Treponema pallidum subsp. pallidum – вражає приблизно 6,3 мільйона людей у всьому світі на рік. За останні десять років захворюваність на сифіліс зросла більш ніж на 150% у деяких країнах з високим рівнем доходу, але еволюція та епідеміологія цієї епідемії недостатньо вивчені. Щоб охарактеризувати глобальну структуру популяції T. pallidum, автори зібрали різноманітну географічно та у часі колекцію з 726 геномів із 626 клінічних та 100 лабораторних зразків, зібраних у 23 країнах. Вони застосували філогенетичний аналіз і кластеризацію і виявили, що глобальна популяція сифілісу складається лише з двох глибоко розгалужених ліній, Nichols і SS14. Обидві лінії наразі циркулюють у 12 із 23 країн. Автори поділили Т. p. pallidum на 17 окремих підліній для забезпечення подальшого філодинамічного розв’язання. Важливо, що двs підлінії Nichols клонально розширилися в 9 країнах одночасно з SS14. Більше того, парний аналіз геному виявив приклади ізолятів, зібраних протягом останніх 20 років з 14 різних країн, які мали генетично ідентичні геноми ядра, що може свідчити про частий обмін через міжнародну передачу. Вражає, що більшість зразків, зібраних до 1983 року, філогенетично відрізняються від нещодавно виділених підліній. Використовуючи байєсівський часовий аналіз, автори виявили вузьке місце в популяції, що виникло наприкінці 1990-х років, за яким у 2000-х роках послідувало швидке розширення популяції, що було викликано домінуючими підлініями T. pallidum, які циркулюють сьогодні. Це розширення може бути пов’язане зі зміною епідеміології, уникненням імунної відповіді або пристосуванням під тиском антимікробного відбору, оскільки багато сучасних ліній сифілісу, які вони охарактеризували, стійкі до макролідів.
