Фото: BAO RESEARCH GROUP/STANFORD UNIVERSITY
Американські вчені наблизилися до створення штучної шкіри, здатної повернути власникам протезів природне почуття дотику. Вони створили електронні датчики, які посилають в мозок мишей практично такі ж сигнали, як і механорецептори в шкірі людини. Про винахід повідомляє журнал Science. Continue reading
Президент Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, професор В.І.Степаненко; президент Всеукраїнського Лікарського Товариства, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я О.С.Мусій; ректор Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, член-кор. НАМ України, професор К.М.Амосова ; проректор з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти лікарів Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, член правління Всеукраїнського товариства оторіноларингологів, професор О.М.Науменко; помічник-радник народного депутата України О.С.Мусія, магістр кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця В.В.Гілюк під час проведення Всеукраїнської Лікарської Ради «Професійна автономія лікарів і самоврядування» 10 вересня 2015 р., м Одеса.
Continue reading ГРОМАДСЬКА ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ – СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Короленко В.В., Степаненко В.І. , Грузєва Т.С.
(Східноєвропейський журнал громадського здоров’я, 2015, №2(23), с.42-45)
Громадська дерматовенерологія (англ. Public Health or Community Dermatology and Venereology) є комплексною сучасною дисципліною на перетині громадського здоров’я (Public Health) та дерматовенерології (Dermatology and Venereology). Вона охоплює організаційні аспекти здоров’я шкіри і профілактики дерматозів та захворювань, що передаються статевим шляхом, у всіх групах населення.
В рамках догляду за шкірою всі медичні працівники повинні бути навчені спостерігати і розпізнавати стан шкіри, враховуючи, що помилки при діагностиці, які зустрічаються тут досить часто, можуть призвести до інвалідності або смерті. На жаль, реальність є такою, що внесок, який могла б зробити дерматологія шляхом пропаганди підтримки здоров’я шкіри і універсального догляду за нею, посідає друге місце серед пріоритетів дерматовенеролога / дерматолога у всьому світі. Більшість з тих, хто здобув серйозну підготовку в цій галузі, заробляють на життя не в галузі громадського здоров’я, а, як правило, у практичній медицині в містах, або, меншою мірою, в дослідницькій дерматології. Світ потребує обидва профілі дерматовенерологів, але не менш необхідні вигоди, одержувані від покращення рівня популяційного здоров’я, що є результатом, у тому числі, профілактичної роботи та зниження вартості широко доступних ефективних засобів для догляду за шкірою та косметики для забезпечення здоров’я та естетичної привабливості шкіри.
Побудова сучасного громадського здоров’я в Україні набуває нових відтінків у світлі імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Враховуючи існуючі глобальні виклики, які ставлять дерматологічні проблеми перед кожною національною системою охорони здоров’я, слід розглядати дерматовенерологічну службу як одного з основних гравців на полі громадського здоров’я України і ставити перед нею відповідні завдання в ході реформування. Саме тому розвиток громадської дерматовенерології як комплексної дисципліни в складі як дерматовенерології, так і громадського здоров’я, є актуальним на сьогодні, враховуючи соціально-економічну доцільність першочергового розвитку профілактичного напрямку, у тому числі третинної профілактики (реабілітації хворих, що втратили можливість повноцінної життєдіяльності). При цьому важливо не допускати перекосів у бік первинної профілактики за рахунок значного зменшення витрат на вторинну та третинну, оскільки це може призвести в деяких випадках до відчутного погіршення якості життя і навіть загибелі соціально незахищених пацієнтів.
Глухенький Борис Тихонович народився 13 серпня 1925 року в м. Ростові на Дону. Його батько Глухенький Тихон Титович працював на той час асистентом кафедри дерматовенерології медичного факультету Донського університету (м.Ростов на Дону). Завідувачем цієї кафедри був славетний дерматовенеролог професор Нікольський Петро Васильович, учень засновника української (київської) наукової дерматовенерологічної школи професора Стуковенкова М.І. Continue reading
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ! ПРОЕКТИ ПРОТОКОЛУ ТА КЛІНІЧНОЇ НАСТАНОВИ З ПСОРІАЗУ№17__Лист головного дерматовенеролога МОЗ України
 П’ятого липня 2015 року виповнюється 80 років від дня народження Володимира Григоровича Коляденка — доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1974—2009), члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, академіка Вищої школи України, заслуженого працівника Вищої школи України.
|
Propionibacterium acnes. (Фото Dennis Kunkel Microscopy, Inc. / Visuals Unlimited / Corbis.)
Акне, або запалення сальних залоз, що заподіює стільки проблем підліткам, виникає з ряду причин: тут може бути і генетична схильність, і надмірна активність статевих гормонів з імунітетом, і посилене саловиділення шкірних залоз. Однак головними винуватцями вважають зазвичай бактерії Propionibacterium acnes, які живляться шкірним салом і збуджують імунну систему, запускають запальну реакцію.
Але сама по собі присутність P. acnes не обов’язково викликає акне: ця бактерія – одна з найпоширеніших серед мікробів шкірної мікрофлори, і у багатьох людей вона живе, нічим себе не видаючи. Очевидно, вся справа тут у тому, що у бактерій, які живуть на шкірі людей з акне, і у бактерій, що живуть на шкірі людей без акне, працюють різні гени, і тому імунітет на тих і на інших реагує по-різному.
Але чому в одному випадку включаються одні гени, а в іншому – інші? Як показали дослідження Хуейін Лі (Huiying Li) і її колег з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, можливо, тут задіяний вітамін В12. Він необхідний для формування еритроцитів, для нормальної роботи нервової системи і для деяких реакцій обміну речовин; і зазвичай його можна знайти в будь-якому мультивітамінному комплексі. В12 можуть синтезувати археї і бактерії, в тому числі і P. acnes. Якщо людині без акне давали порцію вітаміну, то у бактерій, що живуть на його шкірі, починали слабше працювати гени, що відповідають за синтез В12. І через тиждень у одного з десяти людей, які отримали дозу вітаміну, з’являлися характерні висипання, а через два тижні активність генів у бактерій, що жили на раніше здоровій шкірі, робилася такою ж, як у бактерій, що жили на шкірі з акне. Тобто надлишок В12 змушував бактерій придушити власний синтез вітаміну. Але при цьому, як пишуть дослідники в статті в Science Translational Medicine, P. acnes починали синтезувати порфірини, які стимулюють запалення.
Вперше про те, що В12 може бути пов’язаний з нездоровою шкірою, заговорили ще 1950-ті роки, так що, здавалося б, нові дані підтверджують старі підозри. Однак, за іншими відомостями, той же В12 має протизапальний ефект. Іншими словами, перш ніж давати клінічні рекомендації, слід перевірити, чи дійсно між вітаміном, бактеріями і акне є причинно-наслідковий зв’язок. З іншого боку, два роки тому та ж дослідницька група опублікувала роботу, в якій описувала різні штами P. acnes, «хороші» і «погані», які відповідно жили на здоровій шкірі і на хворий. Цілком може бути, що «погані» штами більш чутливі до В12 і можуть запускати запалення навіть при невеликому надлишку вітаміну.